Тиша, подих, крила, ніч..
Вітер, хмара, знову ніч..
Створіння - жах?
Можливо ні..
Цураюсь? Так..
Сховав в багні.
Чому? За що?
Бо то не я..
Але його
коха життя.
Моє лице...
А він за ним...
Він Літо є.
Я - майстер Зим.
Подобається він усім..
Нікому я не до смаку..
Він просто геній Саладін,
Я - жаль, що висить на штику.
Він краще, але всеж то я.
Прокинулись обоє...
Я - маска, він моє життя.
Ходім до кави запашної.
среда, 27 августа 2008 г.
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
Комментариев нет:
Отправить комментарий